Ось уже трохи більше півроку як у районі почало господарювати Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Інвест». Не всі повірили у добрі наміри засновників господарства. Зневірені селяни відчували неспокій. Здавалося, що безладу не здолати. Нині ж виробнича територія в селі Дашинці набула оновленого вигляду. Зразу ж кинулися в очі відремонтовані господарські приміщення. Працювали люди: розвантажували привезене міндобриво, очищали змолочену гречку. Господарський двір звільнено від бур’янів. На току чисто. Акуратними купками лежало відібране зерно. А недалеко, в полі, паслись вівці, щипало траву стадо гусей.

Бесіду веду із засновником товариства Андрієм Васильовичем Білицьким.

-Півроку – це дуже малий термін. Чи можете говорити про успіхи господарювання?

-Певні успіхи маємо. Оброблена площа угідь порадувала новим урожаєм, слід відмітити, при не дуже сприятливих погодних умовах. Посіяли 3 тонни ярої пшениці, а отримали 25, вівса – 4,5 т., отримано – 22, гречки – 3т, зібрали – 32. Середня врожайність вже очищеного зерна склала відповідно 16, 17, 15 ц/га. Маємо 730 гусей, закупили нещодавно 63 вівці. Заготовили 15 тонн сіна, соломи, які будемо продавати, бо поки що потреби господарства в них невеликі.

Технічно переозброїли господарство: придбано два зернозбиральних комбайни, два трактори, оприскувач, лійку, плуги, борони. Підняли з руїн приміщення ферми, кузні.

-А які ж невдачі?

-Невдачі в людському факторі. Працівники зловживають спиртним. А ще є спроби викрадення майна. Таких зразу ж звільняємо. Ці люди не мають бажання працювати. Але є у нас дуже совісні, надійні працівники: Ігор Рись, Сергій Безпалюк, Микола Павлюк та інші. Вважаю, що вдалося підібрати й головних спеціалістів. Це копітка й тривала робота. З такими відповідальними людьми як бухгалтер Ірина Ігунова, економіст Тетяна Попок, заступник директора Микола Подік, сподіваюсь, господарство нарощуватиме потужність. Хоча ще багато потрібно зробити, щоб підвищити продуктивність праці.

-А скільки працюючих у господарстві, і яку платню вони отримують?

-Прийнято на постійне місце роботи 35 чоловік, із них 6 жінок. Середньомісячна зарплата 1300 грн. Заробіток виплачується вчасно. За оренду землі з селянами повністю розрахувались. Виплачено більше 20 тис.грн. У січні проведемо передоплату на наступний рік.

-Чи виробляєте саме свою стратегію і тактику розвитку сільгосппідприємства?

-Так. Маємо власну стратегію і тактику зернового виробництва. Будемо впроваджувати інноваційні технології, з допомогою яких підвищуватиметься врожайність. Засіватимемо зернові елітних сортів, саме ті, які дозволяє структура поліських грунтів: пшеницю, жито, сою, кукурудзу, гречку, овес. Вже закупили елітне зерно пшениці «Поліська-97», жита «Клич». Далі нарощуватимемо птахівництво – до 5 тис. гусей із власного інкубатора. Розвиватимемо вівчарську галузь. Вважаю, що ці справи будуть прибутковими.

У найближчий час будемо займатися розведенням молочного та м’ясного стада, яке стане провідним у господарстві відділку села Комарівки. Зараз тут готуємо приміщення для худоби. Кормова база дасть можливість розводити велику рогату худобу та свиней. Думаю, що тваринництво з часом стане рентабельною галуззю. Важливим завданням господарства є курс на розвиток власного багатогалузевого комплексу. Це і виробництво якісної екологічно чистої і безпечної для здоров’я людини продукції. І не тільки м’ясних продуктів харчування, а й виробів із пір’я та шерсті.

Також маємо намір розвивати суміжні галузі. Вже працює столярний цех з чотирма одиницями техніки, зокрема, пилорама, яка задовольняє потреби господарства та населення. Пізніше будемо серйозно займатися столяркою: виробляти вікна, двері та інші господарські речі з дерева. Незабаром завеземо устаткування для випуску пінного бетону.

-Як підготувалось господарство до наступного врожаю?

-Перш за все продовжується укладення договорів із селянами. А значить збільшується площа під засів зернових. Отож вже засіяли елітним зерном 200 га: 86 – житом, 106 – пшеницею. Розорюємо землі, які роками не оброблялись. Завезли 15 т нітроамофоски. Розраховуємо внести по 1,5 ц на 1 га.. Органіки поки що не маємо. Плануємо в 5 разів збільшити площу угідь під засів, у тому числі, гречки, вівса.

-Отже. є віра в день прийдешній?

-Найголовніше. що нам повірили селяни. Віддали і продовжують віддавати свої землі в оренду. Маємо взаєморозуміння з сільською громадою, а також підтримку від очільників району - Миколи Кочина та Адольфа Сулігана. Співпрацюємо у повному взаєморозумінні з управлінням сільського господарства району. Але, на жаль, є й такі, що стали в опозицію до наших добрих намірів.

Швидкі прибутки нас не цікавлять, бо живемо не сьогоднішнім днем, а переймаємося майбутнім землі, яка здавна годувала народ України. Переконаний, що тільки спільно з громадою, працівниками господарства за високої організованості, дисципліни вдасться відродити і примножити господарство. Будемо шукати й знаходити ефективні шляхи розвитку.

-Андрію Васильовичу, будь ласка, розкажіть нашим читачам про себе.

-Народився в Запоріжжі. Здобув три вищі освіти: радіотехнічну, економічну, юридичну. Одружений. Маю п’ятирічну доньку Ксенію. Дружина – перекладач іноземних мов.

Побачене на виробничій території агрофірми «Полісся-Інвест» свідчить про актуальність та дієвість стратегії розвитку господарства. Здається, що Дашинці вдалося знайти надійних інвесторів, які відродять землю, що позаростала бур’янами та лісом, а відремонтовані ферми поповняться худобою.

От тільки не полишає думка: чи будуть задоволені селяни лише хлібом єдиним… І чи зможуть працювати в господарстві люди поважного віку, які віддали вже всі сили землі? Чи візьме на себе керівництво новоствореного господарства турботу про престарілих хліборобів села Дашинки?

Оригінал: prapor-vv.zt.ua/view_post.php